Національний природний парк
"Дермансько-Острозький"
ЕКОЛОГІЧНІ СТЕЖКИ
Екологічна стежка "Від Волині до Поділля"
Місцезнаходження: національний природний парк «Дермансько-Острозький»
Тип стежки: навчальна
Характер маршруту: лінійний
Протяжність: 5,5 км
Спосіб пересування: піший
Тривалість проходження: 3 години (з врахуванням зупинок)
Маршрут починається в селі Буща Здолбунівського району, що розкинулось на мальовничих пагорбах Мізоцького кряжу Волинської височини (зупинка 1).
Перша історична згадка про село датується 1322 роком, проте знахідки знарядь праці з каменю (долота, ножі, скребачки, сокири тощо) свідчать, що на території нинішнього села існувало поселення ще в період палеоліту.
Рухаючись по маршруту, ми бачимо, як різко змінюється рельєф та природні умови – переходимо від широколистяних грабових, дубово-грабових лісів Мізоцького кряжу, що зростають на підвищеннях, розрізаних численними ярами та балками, до іншої фізико-географічної області – Малого Полісся, а саме до найвужчої його частини – Острозької прохідної долини. Долина утворилась внаслідок стоку талих льодовикових вод. Зараз це заболочена заплава річки Збитинка, в якій, власне, і розташована більша частина національного природного парку «Дермансько-Острозький». За своїми екологічними умовами малополіська частина парку – досить складна і своєрідна. Тут поширені еолові форми рельєфу - піщані дюни, вали, горби, вкриті сосновими та дубово-сосновими лісами.
Річка Збитинка (Свитенька) (зупинка 2) належить до басейну річки Горинь. Загальна довжина Збитинки складає 56 км, а площа водозбору – близько 400 км2. У річку впадають невеликі річечки – Бущанка (в селі її називають Джерелиця), Піщанка та велика кількість струмків. Поряд з містком через річку побудували греблю місцеві «гідромеліоратори» – бобри.
Проходячи по маршруту стежки через заболочений вільховий ліс, потрапляємо на відоме Бущанське болото (зупинка 3). Місцева назва болота – Перетоки. Болото за типом живлення належить до низинних боліт. В природному рослинному покривi переважають трав'яно-моховi (осоково-гiпновi) угруповання. Цікавою рисою цього болота є його карбонатнiсть i в зв'язку з цим характерний багатий склад рослинних угруповань. Болото має торфові поклади, місцями воно досить обводнене і важкопрохідне.
Відразу після болота, повернувши направо, ми потрапляємо до типової Малополіської частини парку (зупинка 4). Тут можемо насолодитись пахощами соснового лісу, що вкриває простягнуті вздовж заплави пагорби – «грядки», а також заглянути на маленьке перехідне осоково-сфагнове болітце, яке зовсім не схоже на попереднє болото, і є звичайним для «великого» Полісся. По краю болота відчуваємо п’янкий аромат багна болотного, посеред якого зростає північна «родичка» чорниці – лохина.
Далі прямуємо до наступного урочища «Турова могила» (зупинка 5). За переказами, на цьому місці відбувся бій між турками і козаками, в якому козаки отримали перемогу. В тому бою загинув турецький воєначальник, який був похований на коні у вертикальному положенні на цьому місці. Зараз тут можна бачити штучний насип висотою біля 1,5 м.
Йдучи далі екологічною стежкою, важко не помітити зміни у рельєфі. Рівнина змінюється значними підвищеннями та горбами – тут беруть початок відроги Кременецьких гір Подільської височини. На горбах-останцях зростають середньовікові дубово-грабові та їх похідні грабові ліси, які відзначаються багатством як породного складу деревостану та підліску, так і трав'яного ярусу.
Зайшовши у заповідне урочище «Зіньків камінь», робимо зупинку біля джерела (зупинка 6), вода з якого стікає по дерев’яному жолобу. В урочищі переважають грабово-березові ліси з домішкою клена та ясена.
Вище, на схилі пагорба, серед мішаного лісу є нагромадження великих каменів, найбільший із них – Зіньків. Біля нього і буде наша кінцева зупинка 7. Висота каменя понад два метри, а діаметр біля п’яти. З цим каменем у місцевих жителів пов’язана легенда про молодого воєводу Зінька, який у долині Збитинки бився з монголо-татарами, а потім з купкою своїх воїнів сховався під каменем.
Орнітологічна екологічна стежка "Заплавою річки Збитинка"
Розташування - Рівненська обл., Острозький р-н, с. Новомалин, НПП "Дермансько-Острозький".
Протяжність маршруту - 3 км.
Тип маршруту - лінійний.
Спосіб проходження - піший.
Тривалість екскурсії - 2 год.
Точки на маршруті:
1 - Водосховище та птахи відкритого плеса.
2 - Новомалинський замок. Гніздо лелеки білого та боривітра звичайного.
3 - Закинута ферма. Орнітокомплекси чагарників та населених пунктів.
4 - Колонія ластівки берегової та бджолоїдки.
5 - Птахи обводнених плавнів.
6 - Орнітофауна агроландшафтів.
7 - Птахи заболочених лук.
Національний природний парк багатий видовим різноманіттям птахів, яких тут зареєстровано 168 видів. Майже всі вони внесені до Додатків ІІ і ІІІ Бернської конвенції, проте значна частина видів є звичайними і не потребують спеціальних заходів охорони. Особливу цінність території парку визначають виявлені тут 22 види птахів, занесені до Червоної книги України, 7 – до Європейського червоного списку, 71 – Додатків І та ІІ Боннської конвенції, 26 – Додатків І та ІІ Вашингтонської конвенції та 6 видів – до списку Міжнародного Союзу Охорони Природи.
Новомалинське водосховище площею 232 га побудоване на річці Збитинка біля села Новомалин Острозького району. Став існував тут з давніх часів, а з 1981 року після реконструкції отримав статус водосховища. Це одне із найбільших водосховищ у Рівненській області – площа його водного дзеркала становить 180 га, об'єм води – 1,9 млн. куб. м, а середня глибина – 1,5 м.
Значна площа відкритого плеса водойми, прилеглі заболочені плавні, ліси та луки сприяють підтриманню значного різноманіття птахів цієї території. Не випадково, в 1993 році цей мальовничий ставок з прилеглою болотистою ділянкою отримав статус орнітологічного заказника місцевого значення «Збитинський», а з 2009 року заказник увійшов до складу національного природного парку «Дермансько-Острозький».
Для кожного виду птахів територія водно-болотних угідь заплави річки Збитинка відіграє різну роль. Одні тут розмножуються, інші зимують чи використовують територію під час міграції, деякі трапляються лише під час випадкових зальотів.
На території водно-болотних угідь заплави річки нерідко можна побачити чорного лелеку, який харчується на луках, а гніздується в лісах в заплаві. На гніздуванні також зустрічаються журавель сірий, погонич звичайний, пастушок, чапля сіра, бугай, чайка, лунь очеретяний, мартин звичайний, крячок білощокий та інші, можливе гніздування чепури великої. На міграції трапляються деякі види куликів, серед яких - пісочник малий, грицик великий. Зрідка залітає рідкісний хижак - скопа. Звичайними видами горобиних таких біотопів є синиця вусата, плиска біла, ластівка берегова. Тут можна побачити яскравого птаха - рибалочку, який полює на дрібну рибу в водоймах.
Безпосередньо водосховище є місцем гніздування пірникози великої, лебедя-шипуна, крижня, попелюха, чирянки великої, лиски, курочки водяної. Оселяються окремі пари пірникози чорношийої та черні чубатої. Під час міграцій на водоймі зупиняються гагара чорношия, гуска сіра, широконіска, свищ, чирянка мала, крехи великий та малий, а також нерозень та гоголь, які занесені до Червоної книги України.
Корисна інформація: Бьордвочинг (або бьординг) – один із найпопулярніших у світі видів екотуризму та відпочинку. Основна ідея полягає у спостереженні за птахами в їх природному середовищі візуально або за допомогою бінокля чи іншого оптичного пристрою.
При спостереженні за птахами Вам в нагоді стануть наступні поради:
1. Дотримуйтесь правил і вимог щодо відвідування заповідників, природних парків, заказників, не порушуйте встановлених маршрутів.
2. Не розлякуйте птахів і не завдавайте шкоди місцям їх існування; поводьтеся обережно під час спостережень – станьте хорошим прикладом для інших і спонукайте інших поводитися відповідально.
3. При спогляданні птахів Вам знадобиться:
- бінокль, який допоможе краще роздивитися птаха загалом і деякі деталі, які допоможуть визначити вид;
- визначники птахів, де представлено деталі й ознаки, важливі для визначення виду;
- записник, який знадобиться Вам для збереження результатів спостережень.
4. Перед тим, як вирушати на спостереження, необхідно ознайомитися з основними рисами, які притаманні певним видам птахів. Це допоможе розрізняти види та ефективніше використовувати визначник.
Велика кількість людей зі всіх куточків світу із захопленням спостерігають за птахами, їх міграціями, поведінкою в дикій природі. Щиро сподіваємося, що бьордвочинг стане і Вашим хобі!
Екологічна стежка "Урочище Вільхава"
Екологічна стежка «Урочище Вільхава» відкриє для Вас велич загадкового лісу, допоможе знайти гармонію з природою та відкриє таємниці навкруги. Тут Ви розкриєте секрет вічного життя лісу, поринете у дивовижний світ орхідей, дізнаєтесь, про що мовчать могутні дуби і в чому велика користь маленької мурашки. Наостанок, корисною цікавинкою будуть мовчазні рослини-чужинці і те, як вони захоплюють нові території. Запрошуємо Вас у подорож назустріч новим відкриттям!
Екологічна стежка розташована в околицях села Мости, в напрямку села Зелений Дуб колишнього Здолбунівського, тепер - Рівненського району, неподалік від Гурбенського монастиря, в урочищі "Вільхава".
Протяжність екологічної стежки - 2 кілометри. На стежці передбачено 7 основних зупинок:
- Початок мандрівки
- Мертва деревина - вічне життя лісу
- Екоклас під відкритим небом
- Дивовижний світ орхідей
- Дуб - цар дерев
- Велика користь маленької мурахи
- Рослини-чужинці
Бажаємо Вам приємної подорожі!
